Сільськогосподарська інформація

В 2008 році з набуттям  членства в СОТ, агропромисловий комплекс України працював у якісно нових економічних умовах. Відкривши торгівельні кордони, держава більш гостро відчула наслідки світової фінансової кризи й притаманну їй ринкову нестабільність цін. Разом з тим, виробництво продукції, порівняно з 2007 роком, зросло на 17,5 відсотків. Одержання високого врожаю зернових та зернобобових культур (понад 53 мільйони тонн) забезпечило загальне зростання виробництва продукції рослинництва на 30 відсотків, а в сільгосппідприємствах понад 55. Приріст продукції тваринництва - 1 відсоток, і майже 7, завдяки ряду системних заходів щодо державної підтримки галузі, - у сільгосппідприємствах. Поголів’я ВРХ скоротилось, а з листопада - й поголів’я свиней. Однак, саме за рахунок тваринництва селяни завершили комплекс робіт в умовах фінансової нестабільності і обслуговували взяті кредити. Ситуація в тваринництві й зараз залишається надзвичайно складною, але в ряді регіонів стабілізується - оновлюється діюче виробництво на основі сучасних технологій, будуються потужні промислові комплекси.

Попри суттєве зниження цін на аграрну продукцію і збільшення витрат на її збирання та зберігання, сільгоспвиробництво в 2008р. було в цілому ефективним, отримало 4,8 мільярда гривень прибутку, що в свою чергу створило умови для нормальної роботи переробної галузі, а також зміцнення експортного потенціалу на світових ринках; АПК України з року в рік нарощує експортні поставки і стабільно забезпечує зовнішньоторговельний платіжний баланс по відповідній групі товарів. За оцінками МінАП у поточному маркетинговому році Україна посяде шосте місце в світі серед експортерів пшениці, четверте -експортерів кукурудзи, перше - серед експортерів ячменю, а також збереже провідне становище на світовому ринку насіння соняшнику й соняшникової олії.
Стабілізація підприємств сприяла оновленню матеріально-технічної бази галузі, зокрема, збільшенню закупівлі сільгосптехніки, обладнання, добрив, засобів захисту рослин та інших ресурсів. За останні два роки сільгосптоваро-виробники придбали лише техніки і обладнання на суму понад 17 мільярдів гривень, в тому числі на 10 мільярдів торік. Сьогодні в АПК реально впроваджується близько 600 інвестпроектів майже на 23 мільярди гривень, в тому числі понад 470 у тваринництві.
В агропромисловому комплексі зосереджується - особливо в умовах фінансової кризи - одна з основних бюджето-формуючих та інвестиційних складових економіки держави. Торік надходження коштів до зведеного бюджету від агропромислового комплексу збільшилися на 40 відсотків і становили 17,3 мільярди гривень. Обсяг інвестицій в основний капітал галузі зріс на 12 відсотків, а рівень іноземних інвестицій - на 16. Надзвичайно ефективним стало впровадження бюджетної програми пільгового кредитування сільгоспвиробників, що започаткована з 2000 року.

Головним чинником позитивних тенденцій в галузі, що протягом останнього часу, особливо торік, мінімізував вплив елементів рецесії, була злагоджена робота усіх гілок влади по законодавчо-нормативному забезпеченню її розвитку, що в свою чергу, продукує подальше удосконалення принципів управління й організації виробництва, освоєння сучасних технологій, активізацію використання наявних матеріально-технічних ресурсів. Цьому також сприяло збільшення фінансової підтримки, запровадження спеціальних режимів оподаткування, які саме й стали головними стимулюючими факторами інвестиційної привабливості.
Проте, нині АПК дедалі більшою мірою відчуває тиск негативних явищ, переважно пов'язаних зі світовою фінансовою кризою.
Уряди економічно розвинених країн у цій ситуації вдалися до застосування додаткових протекціоністських заходів щодо захисту своїх ринків продовольства та підтримки експорту. Це особливо негативно вплинуло на стан справ у країнах з перехідною економікою, до яких належить й Україна.

Вступивши до СОТ, Україна не могла у невідкладному порядку застосувати захисні заходи, тому її ринок опинився у прямій залежності від кон'юнктури світового ринку й протекціоністської політики розвинутих країн. Це спричинило суттєву нестабільність на ринку і зниження цін на сировину.
Даються взнаки й внутрішні чинники, - різке обмеження купівельної спроможності населення, зменшення експортних поставок, практично зупинене кредитування підприємств, валютно-курсовий фактор, зростання цін на енергоносії, а в харчовій промисловості й підходи щодо стримування цін з метою захисту внутрішнього споживача.
Суттєво стримують розвиток галузі зволікання з розробкою ефективної системи її фінансового забезпечення, проблема якості продукції, неврегульованість ринку земель сільгосппризначення й відсутність у них достатніх ознак власності, що унеможливлює їх залучення до економічного обігу, знижує рівень інвестиційній привабливості АПК.
Аграрний сектор є однією з головних складових економіки України. Адже саме тут - 1315% загальної доданої вартості, на 911% формується бюджет, на 15-17 - експортний потенціал держави. Видатки аграрному сектору, зважаючи на фінансову кризу, передбачено в обсязі 8 мільярдів 774 мільйони гривень, що на 7,5 мільярдів менше, ніж торік. Значно зменшено видатки на підтримку тваринництва й рослинництва.
Аграрії вважають, що слід прискорити доопрацювання та внести на розгляд більш як 20 законопроектів, зокрема: «Про державний земельний кадастр», «Про державний земельний іпотечний банк», «Про ринок земель», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо консервації та агрохімічної паспортизації земель)» та ін.
Історія доводить: кризи долаються саме через розвиток агропромислового комплексу.

Посилання на матеріал: http://www.sugarbeet.org.ua/node/58