ПРЕЗЕНТАЦІЯ
Здолбунівський район
Мізоцька селищна рада
Географічне положення
Територія Мізоцької селищної ради розташована в південній частині Рівненської області. Від смт. Мізоч до м. Здолбунів – 18 км, а до м. Остріг – 50 км. Недалеко знаходиться м. Рівне – 36 км.
Основні вантажопасажирські перевезення здійснюються через залізничну станцію Мізоч – 9 км.
До міжнародної автомагістралі Е-40 (М-06) Краків – Пшемисль – Львів – Рівне – Житомир – Київ – Полтава – Харків – Луганськ – 22 км, а до національної автомобільної дороги Н-22 Устилуг — Луцьк — Рівне – 16 км. До аеропорту м. Рівне 36 км.
Структура
Мізоч – селище міського типу в Рівненській області, центр Мізоцької селищної ради. До складу ради входять також села Мізочок, Озерко та Клопіт.
Територія
3000 га
Населення
3907 осіб, з них 1300 працездатних і 850 безробітних осіб (400 чоловіків та 450 жінок).
Історія
Назва селища пов’язана з рельєфом місцевості – Нізоч , яке згодом перетворилось у Мізоч.
Поселення на території селища відомі ще з неоліту. У 1332 році – перша письмова згадка.
Після Люблінської унії 1569 року Мізоч, як село Луцького повіту Волинського воєводства, перебував у складі Речі Посполитої. А 3 травня 1594 року придбав і приєднав його до Острозької ординації князь Януш Острозький. З 1720 року Мізоч належить магнатам Карвицьким.
Завдяки Карвицьким, наприкінці XVIII – на початку XIX століття в південній околиці містечка на території в 15 га за проектом англійця Діонісія Міклера створили палацово-парковий ансамбль. Граф запровадив неписане правило: щорічно його піддані саджали десять фруктових дерев і ще десять – за дозвіл на одруження.
23 вересня 1761 року король Август III дозволяє Юзефу Карвицькому заснувати місто Великий Мізоч у Луцькому повіті й надає йому магдебурзьке право. Тоді ж було затверджено герб міста.
Від 1939 року – в селищі радянська влада. Здійснено націоналізацію та колективізацію підприємств, створено колгосп ім. РСЧА, відкрито школу з українською мовою викладання. Тоді ж – з 1940 року і до сьогодні Мізоч – селище міського типу. З 1940 до 1959 року був районним центром.